Центр протезно-ортопедичної допомоги «Теллус»
З 1998 року безкоштовно виготовляємо та забезпечуємо індивідуальними протезно-ортопедичними виробами будь якої складності усіх осіб з інвалідністю, у т.ч. військовослужбовців!
Приклади наших робіт, новини та історії клієнтів можна знайти в соц. мережах. Клікайте та переходьте:

Новини

  • Володимир взяв участь у пішому марафоні на милицях та протезі ноги, збираючи кошти на запчастини для автомобілів свого колишнього батальйону
    06 Лютого 2024

    Ветеран бойових дій Володимир Букша пережив важке випробування під час бойових дій в Гуляй Поле, коли його машину підірвало на міні. Унаслідок цього трагічного події його побратими загинули на місці, а сам Володимир отримав серйозне поранення та втратив одну з ніг. Хоча йому вдалося врятувати іншу ногу завдяки добре виконаній хірургічній операції, втрата однієї кінцівки залишила величезний слід на його душі.

    Докладніше
  • Україну називають столицею ампутації
    20 Жовтня 2023

    На “7 каналі” про протезування кінцівок та вирішення проблем їх обслуговування розповідав Пилип Матковський, заступник директора з медичних питань у Центрі протезно-ортопедичної допомоги «Тєллус».

    Що найменше 5 тис українців втратили кінцівки після початку війни минулого року. Точні цифри важко перевірити і вони можуть бути в рази вищі.

    Війна продовжується і нажаль ми розуміємо, що все більше людей будуть потребувати протезування. Дуже змінилися обсяги роботи, звертань українців за допомогою в протезування і наше завдання всіх забезпечити якісними виробами.

    Докладніше
  • Австрійське телебачення зняло репортаж про наш центр
    27 Червня 2023

    Австрійське телебачення зняло репортаж про наш центр і необхідність протезування у такий важкий воєнний час.

    На сьогоднішній день через війну в Україні все більш гостро постає питання протезування кінцівок, особливо у військових.

    Докладніше
  • Юлія Лапутіна ознайомилася з ходом фізичної та психологічної реабілітації Захисників і Захисниць в центрі Тєллус
    15 Грудня 2022

    Під час робочого візиту до Одеської області міністр у справах ветеранів України, член Ради національної безпеки і оборони України Юлія Лапутіна ознайомилася з умовами, в яких проходять фізичну та психологічну реабілітацію Захисники і Захисниці.

    Докладніше
  • На другий день я вже без тростини ходив на двох протезах
    18 Листопада 2022

    У 2018 році 3 березня я відморозив ноги. Так починається моя історія ампутації. Мене відправили до центральної лікарні м. Чорноморська. Протягом місяця лікарі намагалися врятувати мої кінцівки, робили уколи, крапельниці, та ні, на мій великий жаль, почалася гангрена.

    Докладніше
  • Життя прожити потрібно з гордо піднятою головою і завжди йти вперед
    08 Листопада 2022

    Ампутація відбулася наприкінці 2021 року після того, як я потрапив до аварії. Лікарі довго рішення не приймали, за фактом привезли мене до лікарні та одразу повезли на ампутацію. Коли після аварії побачив свою ногу, був шок, але потім за кілька хвилин прийняв факт пошкодження кінцівки, головне, що живий залишився. Вранці я прокинувся без ноги.

    Докладніше
  • Мене все дратувало, особливо теми пов`язані з протезом та ампутацією
    06 Листопада 2022

    Моя історія ампутації почалася зі спорту, а саме з кікбоксингу. Саме цим видом спорту я займався у 10-11 класах. Так сталося, що на уроці фізкультури я впав, але не зважаючи на травму, як звичайно встав і побіг далі навіть не звертаючи увагу на травму.

    Докладніше
  • З найменших кроків ми вчимося долати великі відстані
    22 Липня 2022

    У реабілітації ми стикаємося з важкою проблемою, як втрата мотивації клієнта на перших тренуваннях. Найчастіше це пов’язано зі стереотипами, що склалися про те, що протезом користуватися складно, боляче, але при цьому, абсолютно правильним бажанням у клієнта є, якнайшвидше впоратися з проблемою, що склалася.

    Будучи ампутантом на етапі загоєння кукси людина візуалізує, що як тільки вона одягне протез, то відразу побіжить на ньому. Уся ситуація з відсутністю кінцівки перетвориться на страшний сон та буде забута, але це не зовсім так.

    Докладніше
  • Моя робота приносить мені справжнє задоволення та рухає вперед
    09 Липня 2022

    Мене звати Світлана, мені 28 і я хочу розповісти свою історію. До 19 років жила звичайним безтурботним життям. На першому курсі університету я потягнула ногу, з’явились болі та припухлість під коліном і лише через півтора року мені встановили діагноз – саркома м’яких тканин. Пройшла курс лікування і повернулась до звичайного життя, відновилась на навчанні. Проте через лікарську халатність було пропущено рецедив і хвороба повернулась вже з метастазами. З тих пір хвороба постійно дає про себе знати.

    Докладніше
  • З протезом ноги я став жити повноцінним та активним життям
    16 Червня 2022

    Мене звуть Артем, і я хочу поділитися своєю історією, щоб люди не сумнівалися та вчасно приймали правильне рішення щодо свого здоров’я та кінцівок.

    Все почалося з дитинства, я народився з фізичною вадою, ямкою на хребті. Вона себе ніяк не виявляла, тому лікарі сказали, що нічого страшного, хай росте спокійно дитина.

    Але в 10-11 років почала деформуватися стопа на лівій нозі та стягувати пальці. Під час консультації в лікарнях у різних лікарів мені сказали, що треба робити операцію на хребті, бо там була виявлена ​​ліпома та відбулася фіксація спинного мозку. У 2010 році мені провели операцію, я довго від неї відходив, бо паралізувало ноги, потім правда відпустило, і з’явилася чутливість у правій нозі, а ліва стопа залишалася без почуттів та без рухів.

    Докладніше
  • Реабілітація після ампутації
    15 Червня 2022

    Ампутація втрата кінцівки завжди непросто переноситься людиною, як у психологічному так у фізичному плані. Рішення лікаря про ампутацію як обухом по голові часто стає шоком і для самого пацієнта, і для його родичів. Але не варто зневірятися. Мільйони людей ведуть активне повноцінне життя після ампутації. Вони так само працюють, люблять, одружуються, виховують дітей, онуків, подорожують та насолоджуються життям.

    Докладніше
  • В житті немає нічого неможливого
    10 Червня 2022

    Мене звуть Денис і я хочу розповісти вам свою історію про ДТП, яке сталося  2017 року в п’ятницю 13. В той день я повинен був познайомитися з матір’ю своєї дівчини. Працював я покрівельником, приїхав раніше з роботи, заїхав за моєю дівчиною, вона тоді працювала вихователем в дитячому садочку.

    Докладніше