Нас можна знайти в
соц. мережах:
Центр протезно-ортопедичної допомоги
« Теллус »
З 1998 року виробляємо індивідуальні протезно -
ортопедичні вироби якісно і професійно!
06 Листопада 2022

Мене все дратувало, особливо теми пов`язані з протезом та ампутацією

Моя історія ампутації почалася зі спорту, а саме з кікбоксингу. Саме цим видом спорту я займався у 10-11 класах. Так сталося, що на уроці фізкультури я впав, але не зважаючи на травму, як звичайно встав і побіг далі навіть не звертаючи увагу на травму.

Після травмування коліно почало час від часу боліти , піднивати, ще паралельно навантажування давав кікбоксинг.

Пізніше я дізнався, що тренер планує мене направити на змагання по області з кікбоксингу. Це перші змагання, які в мене б мали бути. Почав дуже інтенсивно займатися тренуваннями. В якийсь із днів тренер побачив, що я шкутильгаю, зробив зауваження, але я не звертав уваги і далі. В якийсь із днів на тренуванні я отримав «лоу кік» по нозі, трохи вище коліна і після того додому я вже дійшов з великим трудом.

Шкутильгати я почав ще більше після останньої травми. Ми звернулися до дитячого травматолога,  бо тоді мені було тільки 17 років. Лікар назначив лікування і почав лікувати не правильно. Але ми про те не знали і зрозуміли вже потім, коли було пізно. Суть лікування було в вигріванні самого коліна та місця травми і виходить так, що цим він спричинив ріст раку.

Після безліч консультацій лікарів, останній відправив на МРТ і там показало, що це є саме саркома. Нам порадили одразу їхати лікуватися у м. Київ. Там намагалися спасти ногу, нам постійно допомагав Фонд «Краб». Ногу лікував ще пару місяців, але потім в швидкому порядку зробили ампутацію, тому що хімія не допомагала і пухлина замість того, щоб зменшуватися – ще більше збільшувалася.

31 серпня 2011 року провели ампутацію, подальше лікування продовжувалося ще рік. Фонд «Краб» допомогли зібрати кошти на протез, який мені зробили у Києві. З тим протезом я відучився в інституті, але носити його було не зручно.  Весь цей час я не сприймав себе новим, без ноги.

Мене все дратувало, особливо теми пов`язані з протезом та ампутацією. Багато часу витрачав на одягнення протезу, що дуже нервувало. Ще додалася смерть раптова подруги і я вже не зміг справитися із стресом, єдине що я міг тоді зробити – це звернутися до психолога.

Саме з психологом я зміг себе прийняти і почав займатися пошуками протезного підприємства для створення нового, нормального протезу. І у цьому питанні мені теж допоміг Фонд «Краб» своїми порадами з`їздити в Одесу, в центр протезно-ортопедичної допомоги Тєллус, подивитися що там і як.

Авжеж я поїхав і мені сподобалося. Я побачив реабілітолога Валерія, який теж на протезі і саме це остаточно лишило мене сумнівів. Підприємство для протезування було обране. Саме людина реабілітолог, яка без ноги, знає всі труднощі, які доводиться проходити в реабілітації і він, як ніхто розуміє як воно ампутанту.

Отримав свій протез стегна, пройшов реабілітацію і знаєте, з`явилося бажання навіть вдягати протез і ходити на ньому, вперше за 10 років. До 2021 року були стримані тренування, бруси, турнік, ходив в зал, тягав залізо. А у цьому році я нарешті почав займатись ММА для себе, люблю боротьбу. Зараз саме для душі ходжу на ці тренування.

Хочу сказати тим, хто опинився у схожій ситуації, що психологічна підтримка, допомога у 90% потрібна одразу після ампутації. Самостійно розібратися у цій проблемі дуже важко, а навіть навпаки, якщо немає допомоги, то депресія поглиблюється і проблем здається стає ще більше.

Хоч і навчався на психолога, але це не допомогло) Тож не бійтеся звертатися до спеціалістів, психологів. Розказуйте про свої переживання, сумніви, бо саме в спілкування ви зможете зрозуміти який шлях обрати далі і з чого почати, і нарешті, прийняти себе.